Чому будівельні компанії ігнорують мільярдний ринок термомодернізації

В Україні досить просто уявити обсяг ринку термомодернізації - це майже всі будівлі, які ми щодня бачимо навколо. Чому на тендери з термомодернізації бюджетних будівель подається так мало будівельних компаній?

1493 08.11.2019 в 08:27



На тендери з термомодернізації подається дуже мало компаній

В Україні досить просто уявити обсяг ринку термомодернізації - це майже всі будівлі, які ми щодня бачимо навколо. Чому на тендери з термомодернізації бюджетних будівель подається так мало будівельних компаній – розмірковувала у HB виконавчий директор iC consulenten в Україні Олена Рибак.

В Україні немає роботи для будівельників, тому вони їдуть працювати закордон. В Україні погано оплачують працю будівельників. В Україні не інвестують в інфраструктуру. Такі тези лунають від гравців будівельного ринку майже щодня.
У той же час, на тендери з термомодернізації (комплексу робіт із забезпечення енергоефективності) бюджетних будівель, які ми супроводжуємо як технічні консультанти, подається дуже мало будівельних компаній.

Основні претенденти на гроші за виконання робіт з термореновації - це всього декілька досвідчених будівельних компаній, решта учасників, а їх теж небагато — не мають належної кваліфікації.

Чому ж на таких тендерах немає конкуренції? Чи може бути цікавим для будівельників ринок енергоефективності?

Фінансування - зобов’язання щодо енергоефективності та програми кредитування

З 2011 року Україна ратифікувала договір про Енергетичне Співтовариство. Вже на той час міжнародні фінансові організації активно готували кредитні лінії на модернізацію різних об'єктів комунальної інфраструктури, серед яких: будівлі, об'єкти теплопостачання та водопостачання.

На сьогодні існуючих кредитних ліній від міжнародних організацій на таку інфраструктуру в Україні близько 1 млрд євро.

Загальні потреби в інвестиціях на повну модернізацію об'єктів оцінити дуже складно, але за різними оцінками потреби для житлового фонду можуть сягати 45 млрд євро, для громадських будівель та комунальних підприємств — щонайменше 10-20 та 10-15 млрд євро відповідно.

Певні успіхи демонструють і урядові програми. Наприклад, з жовтня 2014 року діє програма «теплих кредитів», розроблена Держенергоефективності.

Програмою передбачено відшкодування з держбюджету коштів на певне енергоефективне обладнання для приватних домогосподарств (від 30-35%) та ОСББ (40% суми кредиту). З початку дії програми системою відшкодування скористалися понад 400 тис. сімей, які залучили більше 5 млрд грн «теплих кредитів».

Очікування також зростають від Фонду Енергоефективності в який, згідно заяви міністерки фінансів Оксани Маркарової, уряд закладає у проект бюджету на 2020 рік 2 млрд грн, стільки ж планує надати і мультидонорський фонд. Це небагато, але для першого року повноцінної роботи Фонду достатньо, аби відпрацювати механізми.

Очікується, що саме Фонд стане основним інструментом для порятунку зношеного житлового фонду.

Обсяг ринку комплексної термореновації будівель

В Україні досить просто уявити обсяг ринку термореновації - це майже всі будівлі, які ми щодня бачимо навколо себе.

У цифрах картина така:

  • Житловий фонд — багатоповерхівки 60-90х років будівництва та гуртожитки, які потребують термінової модернізації. Їх маємо близько 150 тисяч.
  • Садочки, школи, університети, лікарні, поліклініки, об'єкти культури — близько 43 тисяч будівель.
  • Не уточнений сегмент адміністративних та відомчих будівель, та взагалі невідомий сегмент будівель військових та пенітенціарних установ.

Більшість, якщо не всі ці будівлі, і мають бути модернізовані. Отже, маємо широке поле роботи для будівельних компаній.

Конкуренція

Великими проектами (від 3-10 млн євро інвестицій) вже цікавляться міжнародні будівельні компанії, що виступають генеральними підрядниками. Такі проекти мають вищі кваліфікаційні вимоги до учасників тендеру, тому дуже часто їм можуть відповідати лише міжнародні компанії.

Але такі Інвестиційні програми від 3, 5 або 10 мільйонів євро можуть дозволити собі більші міста з великим бюджетом розвитку. Таких міст в Україні з резервами для міжнародних запозичень лишилось небагато.

А от маленькі проекти (один або два об'єкти) можуть бути цікавими для невеликих місцевих компаній. Але тим не менше, заявників на такі тендери небагато. Часто вони не відповідають вимогам МФО, і проект буксує.

З мільярду відкритих кредитних ліній на сьогодні Україна вибрала лише 5%. Такими темпами 200 тисяч українських будівель можуть просто не дочекатися реновації
І ця проблема не локальна, як може здатися на перший погляд. Відсутність ринку надавачів послуг та виконавців робіт з модернізації будівель — не єдина, але вагома причина дуже низької вибірки по кредитним лініям МФО. З мільярду відкритих кредитних ліній на сьогодні Україна вибрала лише 5%. Такими темпами 200 тисяч українських будівель можуть просто не дочекатися реновації.

Що ж робити, щоб стабільний ринок, який може дати проекти будівельній компанії на багато років наперед, став видимим для українських компаній?

Для залучення великих гравців — збільшувати кількість крупних об'єктів для модернізації. Малі проекти треба структурувати та групувати (в рамках заявок від міст, або, як часто роблять МФО), щоб створити фінансовий інтерес та зменшити адміністративні та накладні витрати і паралельно — обов’язково комунікувати перспективи зростання цього ринку, аби компанії були зацікавленні нарощувати свої потужності вже зараз.

Для залучення невеликих підрядників вони мають розуміти перш за все перспективи ринку та те, як саме потрібно вести бізнес, щоб працювати у міжнародних проектах.

Перспективи

Припускаємо, що причина низької пропозиції зі сторони підрядників на невеликі проекти модернізації - неготовність працювати за міжнародними стандартами, які є обов’язковою вимогою для всіх учасників у міжнародних проектах. Але ми впевнені, що в Україні достатньо професійних зростаючих компаній, які просто пропустили для себе цей сегмент бізнесу. І робота за міжнародними правилами впишеться у ДНК їх бізнесу, допоможе успішно працювати на перспективному ринку. А країна отримає шанс зберегти житловий фонд та муніципальні будівлі.

Отже, які критерії повинна врахувати компанія, щоб стати успішним підрядником у міжнародних проектах:

  1. Мати прозору та зрозумілу фінансову та організаційну звітність. Працювати за незрозумілими схемами та занижувати обороти вигідно в короткостроковій перспективі. Адже тенденції ринку доводять, що надійніше будувати сталий бізнес, який буде розвиватися та зростати. І це не утопія. Наш 6-річний досвід роботи доводить, що в Україні це реально. Надприбутків не буде, але можливість спати спокійно та працювати на ринку за чіткими правилами — безцінна.
  2. Уникати конфлікту інтересів в роботі. В Україні бізнес по схемі «все включено» дуже популярний, у повазі «свої» проектанти, надавачі послуг та виробники. Але в рамках проектів з фінансуванням МФО так працювати не вийде. За міжнародною практикою цінуються незалежні консультанти і будівельні компанії, які мають найкращі ціни на різні технічні рішення, не тільки на ті, що виробляються ними самими.
  3. Накопичувати досвід. Має сенс виходити на ринок послуг з комплексної модернізації житлових та громадських будівель вже зараз. Саме ті компанії, які найшвидше напрацюють досвід (за кількістю та об'ємом проектів,) стануть надійними партнерами для багатьох інвестиційних програм. Напрацювати портфоліо можна у проектах з модернізації разом з міжнародними компаніями. Вони зазвичай беруть місцевих партнерів для безпосереднього виконання робіт.
  4. Працювати над якістю. І це не тільки про «європейські норми і стандарти», адже наші українські вже багато у чому відповідають тим самим «кращим практикам». Це про їх дотримання. Поки що ж на практиці - «а в нас всі так роблять». Якісно — це дотримуватись ДБНів, перейматися довгостроковою експлуатацією встановленого у процесі модернізації обладнання — щоб не доводилося міняти встановлені вікна та виводити плісняву на підвіконнях кожен другий рік.


Читайте також про те, що держава планує згорнути програму "теплих кредитів" - чи варто це робити.  А також про можливості програми "Енергодім" для ОСББ.

Интересные новости:
01.11.2019
715
Над тим, що таке український самобуд і як йому потрібно протистояти – розмірковує народний деп...
30.10.2019
2731
Инвесторы жилого комплекса «Демеевский квартал» поделились своим опытом, рассказав, каки...
22.10.2019
1563
Співавтор закону про створення єдиної електронної системи у будівництві Олена Шуляк – про кору...
08.11.2019
808
Владислав Зельдис, учредитель OOO “Элемент Украина” рассказал об успешном опыте социальн...