Сіра китайська стіна: всередині світової бетонної наддержави

БЕТОН: КОЛИ МАСШТАБИ ВРАЖАЮТЬ

У передмістях на південь від Пекіна будується аеропорт, який може стати одним з найбільш зайнятих аеропортів у світі. Завдяки його вражаючому дизайну від архітекторів бюро Zaha Hadid він отримав прізвисько «морська зірка». Міжнародний аеропорт Дасінь у Пекіні має відкритися в жовтні і в кінцевому підсумку може прийняти більше 100 мільйонів пасажирів на рік. У той час як сталевий екзоскелет вагою 52 000 тон охоплює шість залів аеропорту, одразу потрапляє в очі, те, що визначає багато китайських мегапроектів: 1,6 млн. кубометрів бетону, використаного для проекту.

Будівництво нового аеропортного вузла розпочалося в 2014 році і є одним з найбільших інфраструктурних проектів, ініційованим президентом країни Сі Цзіньпіном, з метою стримувати уповільнення економіки Китаю.

Розташований на 67 км на південь від столиці, аеропорт розкинувся на 780 000 кв. метрів - приблизно на третину розміру м. Едінбург. За планами він має обробляти 72 мільйони пасажирів на рік і матиме до 2025 року чотири злітно-посадочні смуги. Існує також і довгострокове бачення додаткових злітно-посадкових смуг та розмови про об’єм у 200 мільйонів пасажирів. Існуючий міжнародний аеропорт Пекіна на північному сході, який залишатиметься відкритим, вже обробляє близько 96 мільйонів пасажирів на рік.

Одна група, яка не виграє від передового сучасного дизайну - це 20 тисяч людей, виселених з села Дасінь, щоб звільнити місце для будівництва. Ще 20 сіл планується переселити після того як аеропорт відкриється через занепокоєння з приводу шумового забруднення.

Новий аеропорт - лише остання глава в історії про те як Китай став бетонною супердержавою 21-го століття. Починаючи з 2003 року Китай кожні два роки виробляє більше цементу ніж США протягом всього 20-го століття. Навіть після спаду в останні роки Китай використовує майже половину світового бетону. Будівельний сектор - дороги, мости, залізниці, містобудування та інші бетонно-сталеві проекти - становили третину розширення китайської економіки в 2017 році.

Китай вже є домом для найбільшої в світі бетонної конструкції - греблі  ГЕС «Три ущелини» через річку Янцзи. Іноді вона називається «новою Великою китайською стіною», що включає 27,2 млн. кубометрів бетону. Як і всі бетонні досягнення Китаю вона є предметом дискусій. Близько 1,4 мільйона людей були переселені в рамках проекту, були скарги на те що переселення поселень було непрофесійним, а компенсаційні гроші зникали в касі місцевого самоврядування. Більше 100 працівників загинули в процесі будівництва, а археологічні та культурні об'єкти поряд з ГЕС були затоплені. Нічого з цього не заважало Лі Юнгану, генеральному директору Корпорації «Три ущелини», оголосити в 2006 році, що дамба була «найбільшим проектом, який китайський народ здійснив протягом тисяч років».

Лі лише доводилося чекати ще сім років, щоб перевершити ще один китайський бетонний подвиг. У 2013 році відкрився східний маршрут меліораційно-транспортного проекту «Перенесення води з Півдня на Північ», що з'єднав Великий канал між річками Янцзи та Хуанхе на сході Китаю зі столицею Пекіном на півночі. Проект є багаторічним планом для відведення води з повноводного півдня Китаю до його посушливої півночі, де дефіцит води є гострою проблемою. Водний шлях вже коштував близько $ 80 млрд., що робить його найдорожчим інфраструктурним проектом у світі. Тільки на першому етапі він використав більш ніж удвічі більше бетону за дамбу «Три ущелини»: 65 млн. кубометрів. Проект в кінцевому підсумку транспортує вантажі та прісну воду на відстань більше 4300 км.

Такі амбітні інфраструктурні проекти вимагають великої кількості бетону. Але цей попит легко задовольняється виробництвом цементу в країні: у 2017 році Китай виробляв 2,4 млрд. тон цієї продукції – більше за решту країн світу. Але загальна потужність цементної промисловості Китаю наближається до 4 млрд. тон щороку. Ця невідповідність пояснюється тисячами занедбаних або недостатньо використовуваних цементних заводів, які викидають промислові серця Китаю. Це пережиток багаторічних інвестицій експортерам, підтриманих дешевими кредитами державних компаній, які не використовували прибуток для покращення виробництва та збільшення зайнятості.

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО БЕТОН:

СПЕЦТЕМА: Тиждень бетону на Білд Порталі (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)


З 4 по 7 березня ми публікуємо ряд матеріалів щодо проблематики сучасного будівництва з бетону, його використання та утилізації.

Проблема надлишкових потужностей Китаю, особливо у важкій промисловості, добре задокументована. У лютому минулого року Міністерство промисловості та інформаційних технологій країни оголосило, що розширення потужності в цементній промисловості буде суворо заборонено до кінця року з метою скорочення потужності на 10 %  до 2020 року.

Проте подібні обмеження на виробництво поки що не припиняють бетонну історію Китаю. У жовтні 2018 року найбільший у світі морський міст, міст Гонконг-Чжухай-Макао, був офіційно відкритий Сі Цзіньпінем. Він має довжину 55 кілометрів і це також найдовша сполучена транспортна лінія у світі - в 20 разів перевищує довжину мосту «Золоті ворота» в Сан-Франциско. Будівництво коштувало 18.3 млрд. доларів, зайняло 9 років і використало 1.08 млн кубометрів бетону, створивши змієподібну інфраструктуру з мостів, штучних островів та тунелів.

Але не все так райдужно як здається. Перший прикрий випадок з цим мостом виявився пов’язаним з бетоном. У грудні 2017 року фахівець з технічної лабораторії Гонконгу був ув'язнений на вісім місяців за фальсифікації результатів тесту на стиснення бетону для цього мосту. Депутат місцевої ради Гонконгу Рей Чан заявив, що скандал "створив кризу довіри до здатності уряду Гонконгу контролювати та забезпечувати довіру до великомасштабних будівельних проектів", як повідомляла Hong Kong Free Press.

Але криза довіри полягала не тільки в стандартах безпеки. Мільйон кубічних метрів бетону також являють собою зростаючу досяжність материкового Китаю до нібито автономних регіонів Макао та Гонконг. Едді Чу, продемократичний депутат місцевої ради Гонконгу заявив минулого року, що міст є «політично керованим мегапроектом без нагальної потреби», враховуючи існуючі транспортні зв'язки між Гонконгом і материком. Інші називають його «білим слоном» і несправедливим тягарем для гонконгських платників податків.

Бетонна манія в Китаї демонструє мало ознак свого зменшення. Багатоповерхівки активно ростуть по краям міст, щоб задовольнити нескінченний потік мігрантів з сіл, а головні проекти, такі як новий аеропорт Пекіна або Гонконгський міст, вважаються престижними досягненнями. У більш скромному масштабі у Шанхаї на початку цього року був відкритий найдовший у світі бетонний міст, роздрукований на 3D-принтері. Це подвиг техніки з боку 176 окремих 3D-принтерів, що приборкали бетон.



За матеріалами https://www.theguardian.com